Татова колискова - це тепла і дуже щира пісня, яка з’явилася в 2024 році. Вона народилася в Україні і одразу відчулася як щось рідне, домашнє, ніби її співали багато років у багатьох сім’ях.
Мелодію і аранжування створив Михайло Монинець. Він зробив її м’якою, спокійною, з легкими переливами, які не відволікають, а навпаки - допомагають розслабитися. Слова написала Наталія Мамай. У них прості, але дуже точні образи: тато, який оберігає, руки, що гойдають, тихий голос, який обіцяє, що все буде добре. Саме ці рядки чіпляють найбільше - вони звучать так, ніби їх справді шепочуть над колискою.
Запис і зведення вийшли чистими та теплими завдяки майстерінгу Дмитра Ільяшенка. А от відео до пісні - це окрема маленька історія. Анімацію намалювали Геннадій Летуновський та Ірина Загрівая. Там м’які кольори, нічні зорі, силуети тата і дитини, легкий рух, який не поспішає. Дивишся - і ніби сам опиняєшся в тій тихій кімнаті, де горить маленький нічник.
Ідея зробити саме татову колискову належить Дмитру Кірічку. Він захотів, щоб у піснях для найменших був і татів голос, татові обійми, татова сила, яка охороняє сон. А всю цю маленьку, але важливу подорож допомогла здійснити Катерина Репяхова - вона стала ексклюзивним продюсером проєкту.
Слухаєш цю колискову ввечері - і розумієш, що вона не лише для дітей. Вона для всіх, хто колись був чи ще залишається чиїмось малим. У ній є щось дуже потрібне: відчуття, що тебе бережуть. Просто так, без зайвих слів, без гучних обіцянок. Тихо гойдається мелодія, і на кілька хвилин усе інше відступає.
Мабуть, саме тому Татова колискова так легко оселяється в серці. Вона не кричить про себе, не намагається вразити. Вона просто є - як вечірнє світло в дитячій, як знайома рука на плечі, як найпростіша і найважливіша любов на світі.
Читать далее...
Всего отзывов
8